Доведено, що відходи багатьох галузей промисловості, а також деякі побутові відходи можна успішно використовувати як наповнювачі полімерних композиційних матеріалів (ПКМ). Показано, що найбільш перспективним є отримання ПКМ та виготовлення з них виробів за допомогою екструзійного обладнання, зокрема, за умов реалізації процесу на основі каскадної екструзійної установки. Подано схему та стислий опис лінії ЛДПЛ-1000, призначеної для виробництва листових і лінійних матеріалів на основі поліетилену високого та низького тиску та наповнювача у вигляді деревної тирси. Лінію виготовлено Київським АТ "Більшовик".

Розглянуто технологічні схеми переробки спрацьованих шин та технічні характеристики обладнання,що виготовляється. Описано новий агрегат - диспергатор-екструдер черв'ячно-роторний ДЕКЧЕР-150, принцип його дії і варіанти застосування.

Розглянуто питання використання полімерних відходів як вторинної сировини. Наведено технічні характеристики та результати випробувань нового агрегату, впровадженого у ВАТ "Більшовик", під час здрібнювання цих відходів. Наведено дані про здрібнювання зношених шин. Стисло описано принцип дії та конструкцію.

Розглянуто основні особливості процесу первапораційного розділення рідких систем. Обгрунтовано необхідність розробки первапораційних апаратів трубчастого типу. Запропоновано нові конструкції апаратів, що пройшли апробацію на виробництві в процесі виділення поліконденсаційних полімерів з розчину, очищення промислових стічних вод від органічних домішок, розділення азеотропних рідких сумішей і виділення твердих речовин із розчинів.

Доведено можливість використання полідиметилвінілсилоксану (ПДМВС) як матеріалу первапораційних мембран. Показано, що мембрани на основі ПДМВС з молярною часткою метилвінілсилоксанових ланок 0,1-0,5% і вмістом наповнювача близько 20% повинні виявляти високі показники селективності, проникності, механічної міцності і витримувати контакт з органічними розчинниками в умовах підвищеної температури.

Шляхом аналізу стану виробництва дизельного біологічного палива встановлено, що технологічно розвинуті країни активно розвивають виробництво дизельного палива з відновлюваної сировини - ріпакової олії. Найбільш прогресивним та універсальним способом використання ріпакової олії як сировини для біопалива є її переетерифікація на метилові ефіри жирних кислот. Впровадження таких технологій в Україні вимагає тривалого часу та значних валютних витрат. Показано, що майже миттєвий ефект без значних капіталовкладень може надати застосування як нового дизельного палива гідродинамічно активованої суміші нафтового дизельного палива з ріпаковою олією.

Викладено теоретичні основи теплопровідності, основи теорії подібності, конвективного теплообміну під час фазових перетворень, променевого теплообміну й теплопередачі. Наведено основи теплового розрахунку теплообмінних апаратів. Розглянуто задачі нестаціонарного теплообміну.

Наведено класифікацію полімерних композиційних матеріалів (ПКМ) та їх наповнювачів. Розглянуто конструкції сучасного обладнання для одержання ПКМ і шляхи його вдосконалення. Проаналізовано будову ліній з виробництва безперервних і листових виробів з ПКМ. Визначено шість варіантів реалізації процесу формування ПКМ, їх переваги і недоліки. Зроблено висновок про доцільність використання екструзійних установок на базі одночерв'ячного преса для одержання ПКМ.

Рассмотрены особенности процесса дробления и измельчения твердых отходов на основе высокомолекулярных соединений в условиях сжатия с одновременным сдвигом и истиранием в роторных измельчителях, а также конструктивное оформление этих измельчителей.

Зазначено, що проблема використання полімерних пакувальних матеріалів напряму пов'язана з ціновим бумом на світовому ринку сирої нафти. Проаналізовано вплив різних факторів (попиту, рівня запасів, резервних потужностей видобутку, вільних потужностей перероблення) на зміну цін на нафту та нафтопродукти. Наведено наслідки зростання цін на нафту, обсяги виробництва та ціни на основні полімерні матеріали та їх гомологи.

Висвітлено теоретичні основи теплових процесів хімічної технології (теплопровідності, конвективного теплообміну, нагрівання, охолодження, випарювання, сушіння, штучного охолодження). Наведено методи розрахунку даних процесів і відповідного технологічного обладнання. Розглянуто процеси конвективного теплообміну між поверхнею твердого тіла й однорідною рідиною. Висвітлено основні принципи розрахунку теплообмінних апаратів й випарного обладнання. Описано порядок розв'язання задач нестаціонарного теплообміну. Охарактеризовано фізико-математичну модель конвективного теплообміну. Подано інформацію про корисну різницю температур, критичний діаметр циліндричного заізольованого об'єкта, випарні установки з тепловим насосом, види зв'язку вологи з матеріалом, ідеальний цикл зрідження газів.

Наведено класифікацію валкового обладнання. Розглянуто конструкції каландрів для перероблення матеріалів на основі полімерів та еластомерів та основних методів одержання на них одно- і багатошарових плівкових, рулонних і листових матеріалів. Наведений огляд дозволяє залежно від призначення машини, виду та властивостей перероблюваного матеріалу, а також наявності виробничих площ більш обгрунтовано вибирати необхідну конструкцію каландра.

Наведено методику параметричного й теплового розрахунку вальців безперервної дії для перероблення матеріалів на базі високомолекулярних сполук. Методика придатна для аналізу процесу безперервного вальцювання степеневої рідини за умови довільної фрикції в міжвалковому проміжку, а також розміщення вальцьованого матеріалу як на передньому (тихохідному), так і на задньому (швидкохідному) валку.

Розроблено математичну модель процесу вальцювання термопластичних матеріалів з обертовим запасом на вході в міжвалковий проміжок. Модель дає можливість здійснювати обгрунтований вибір параметрів вальцювання для забезпечення потрібного температурного поля перероблюваного термопласту.

Розроблено методику розрахунку процесу охолодження полімерної плівки на охолоджувальному барабані, частково зануреному у водяну ванну. Особливістю процесу є те, що після знімання плівки з барабана його поверхня не встигає охолонути до початкової температури. Запропоновано математичну модель процесу охолодження, яка надає змогу розрахувати температурне поле плівки й обичайки барабана за їх товщиною залежно від кутової координати циліндричної системи координат. Досліджено залежність середньої температури поліпропіленової плівки за умови виходу барабана на стаціонарний температурний режим. Показано, що зі збільшенням товщини охолоджуваної плівки та (або) її швидкості потрібно враховувати прогрів обичайки барабана під час його попередніх обертів. Як показує апробація розробленої методики за промислових умов, її можна рекомендувати для аналізу процесу виготовлення плівок з підвищеними вимогами до їх експлуатаційних властивостей, одержуваних за допомогою методу поливу розплаву полімеру на барабан.

Розглянуто основні процеси хімічної технології, конструкції типових апаратів та методи їх розрахунку. В даній частині висвітлено теоретичні основи гідромеханічних, масообмінних і механічних процесів та обладнання (розділення неоднорідних газових систем і рідких сумішей, перемішування матеріалів, псевдорозрідження, подрібнення, сортування та класифікації твердих матеріалів, а також основи масопередачі - адсорбцію та десорбцію, ректифікацію та дистиляцію, екстракцію, кристалізацію). Подано методи розрахунку розглянутих процесів та апаратів.